ecoisanewblack_spices

5 R’s. Теорія zero waste, або що треба знати перед тим, як викинути з дому усі речі

Перше, що важливо запам’ятати – не смійте нічого викидати. До всього підходимо з розумом. Тому, загострили олівці і починаємо вчити “матчасть”.

Сьогодні так багато говорять про вторинну переробку сміття, що здається, що це єдина наша панацея. Всі дуже хочуть роздільні смітники-сортувальні лінії-сміттєпереробні заводи і все. Проблема вирішена. А от і ні. В ієрархії напрямку zero waste переробка лише передостання зупинка. І сьогодні я розповім про усі кроки і чому “recycle” не є наше все.

Чим ближче ми до цієї ієрархії, тим менше сміття створюємо. Ось вони ці п’ять етапів:

ecoisanewblack_5R

REFUSE. Відмовляємося від усього чого можемо.

Ключове слово “можемо”. Не мусимо, не треба, а можемо. Взагалі, пам’ятаємо, що ніхто нікому нічого не винен і не варто бути ідеальними, а лише робити зручні для себе, але важливі речі. На мою думку, це класно працює, коли весь “непотріб” вже посортовано по категоріях. У такому випадку чітко видно чого і скільки використовується і якої категорії можна повністю позбутися. Я в такий  спосіб вирішила відмовитися від поліетиленових пакетиків. Як позбирала їх по всіх кутках в одну купу – жахнулася.

REDUCE. Зменшуємо кількість того, від чого не виходить відмовитись.

Тут вже інша історія. Все посортовано. Від чогось ми вже відмовилися. Дивимося на те, що лишилося. Яку з “купок” ми можемо зменшити. Наприклад, рідше купувати алкоголь. Менше скла – більше здоров’я 😉 Я в першу чергу взялася за макулатуру. Багато назбиралося паперу та картону і ми скоротили його використання. Ще, після сортування, круто заглянути в свій смітник. Чарівно звучить, правда? Аналізуємо вміст. Там, у великій кількості, можна знайти речі, які ми не в стані переробити. Тому, важливо скоротити їх використання, або взагалі відмовитись, тим самим, спустошити свій смітник.

REUSE. Повторно використовуємо, те що тільки можливо.

Все, чому ми не в стані сказати ні, використовуємо повторно. Я, до прикладу, використовую скляні банки для зберігання спецій, круп, борошна, чаю, сухофруктів, горіхів, бобових. Словом, для зберігання всього. Одяг який не піде ні на продаж, ні на благочинність, перетворюємо на шматки для прибирання. Коробки від взуття і всілякі інші симпатичні коробки використовуємо для організації та зберігання дрібних речей. Хтось, маючи час, бажання і вміння, може старі речі взагалі перетворювати на витвори мистецтва (іграшки, килимки, тощо). Думаю, суть ви вловили. Я не сильний спеціаліст по, так званому, апсайклінгу. Я, як мінімаліст, схильна не накопичувати.

RECYCLE. Здаємо на переробку все, що від чого не можемо відмовитись, зменшити чи повторно використати.

І тільки тут ми приходимо до переробки. Залишилось небагато, правда? В цьому ж і суть. Те, що нам так смачно не продають без упаковки, улюблена косметика – в упаковці і побутова хімія теж в упаковці. Тут правило єдине: обираємо правильну упаковку. Серед маси варіантів обираємо продукт в тій упаковці, яку зможемо здати в нашому місті. Не забувайте, про лампочки, батарейки і техніку, від якої не сила відмовитись, їх теж необхідно правильно утилізовувати. Але про все це буде багато окремих статей.

ROT. Все інше компостуємо.

Ну і що в нас залишилось? Правильно – органічні відходи. Це і очистки, і огризки, і кісточки, і шкарлупки, і зіпсуті продукти (не доводьте до такого), і використані паперові серветки чи рушнички, і зів’явші квіти з вази, і залишки каші без молока. Є вийнятки. Залишки від м’яса, риби та молочних продуктів краще згодуйте тваринкам. Ми постійно підгодовуємо місцевого котика і, здається, він не проти. Насправді, навіть в органічних відходів є своя ієрархія і компостування в ній на останньому місці. Про всі етапи детально поговоримо в окремій статті, але якщо у вас є село, де є курочки-свинки, чи у вашому місті є зоопарк, чи ви знаєте тваринну ферму, яка приймає органічні відходи для годування тварин, то туди вашій органіці і дорога. А вже потім переробляйте те, що залишилось. Можете просто зробити компостну яму, чи купувати дорогий компостер. Можете навіть завести милих хатніх тваринок – хробачків. Так так, навіть на балконі багатоповерхівки. Головне робіть. Про компостування прийдеться просити Ігора написати окремий гостьовий пост, бо це його сфера впливу. Я більше виступаю по збору сировини і використання готового добрива.

Ось така коротенька теорія. Будемо детальніше розбиратися і в відмовах, і зі зменшенням кількості речей в темі “мінімалізм”, і з вторинною переробкою та компостуванням в темі “несміття”.

Пишіть у коментарях хто на якому етапі? Якщо вперше чуєте про zero waste теж пишіть. Розберемося з усім 😉



Вам також може сподобатись:


2 thoughts on “5 R’s. Теорія zero waste, або що треба знати перед тим, як викинути з дому усі речі

  1. Катерина каже:

    Я початківець, на разі значно зменшила використання поліетиленових пакетів, “завела” екоторби, рюкзак теж майже завжди зі мною. Сортування наразі в мене зводиться тільки до “сухе сміття” і все ін., але будемо вдосконалюватися. Теж намагаюся упаковки банки використовувати багаторазово і взагалі всі речі. Одяг взуття купуємо в основному тільки за необхідності. В мене питання: роблю закупи на базарі, все що можна взяти без поліетиленових кульків беру без (сухі, чисті продукти, не розсипні…), а як бути з бакалією, брудною картоплею, мокрою зеленню? Так мене нервують ці пакетики-пакеточки…

    • Lera каже:

      Ну все зроблене – це вже дууже багато) Стосовно питання про базар: картоплю і зелень я цілком спокійно купую в торбинки, які потім відправляються в прання. Можна взяти із собою кошик (дно застелити чимось, щоб з картоплі не сипалось). З бакалією з чим конкретно проблема? Те що сипке, можна у торбинки бавовняні, а вологі продукти такі як сир та м‘ясо – в контейнери. Вітаються уточнюючі запитання))

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *